kp.ua · Feb 20, 2026 · Collected from GDELT
Published: 20260220T081500Z
Головна Суспільство Ожеледиця у Києві: чи покарають відповідальних та як повернути гроші за лікування травми Валерія ЧЕПУРКО 20 лютого 07:00 0 Фото: slovoidilo.ua Поки в соцмережах сперечаються, хто має чистити Київ від снігу та льоду - Віталій Кличко чи голови райдержадміністрацій - столична прокуратура знайшла винних. Підозри у службовій недбалості пред’явлені дев’ятьом керівникам комунальних шляхово-експлуатаційних управлінь. Чи можна вважати це сатисфакцією за численні синці та переломи жителів і гостей європейського міста, чи має справа судову перспективу і хто повинен оплачувати лікування - поцікавилася журналістка Коротко про. Втрачали здоров’я і кошти Про європейське місто ми згадали недаремно. Саме під таким гаслом у Києві провели кампанію проти дрібного приватного бізнесу. Щоб прибрати МАФи з вулиць, вистачило і техніки, і людей. На сніг та лід, либонь, сил вже не вистачило. За офіційною інформацією, впродовж грудня 2025 року - лютого 2026-го зі скаргами на травмування до медичних закладів звернулося 6169 громадян, серед яких 321 дитина. Госпіталізовано 1155 осіб, з них 66 - діти. Підставою для порушення кримінальних справ стали заяви постраждалих у правоохоронні органи. З 10 районів Києва уникнути прокурорського реагування вдалося тільки Оболонському. Наглядовий орган дійшов висновку, що причиною травмувань всіх заявників стала «неналежна обробка тротуарів та доріг засобами проти ожеледиці». І навів приклади, які свідчать, що люди втрачали не тільки фізичне здоров’я, а й пристойну частину коштів, якими довелося оплатили лікування. Так, у Подільському районі Києва літня жінка при падінні отримала переломи обох кісток лівої гомілки, що коштувало їй 57 000 гривень. У Святошинському - пенсіонерка, яка прийшла до бювету по воду, отримала перелом шийки правої плечової кістки зі зміщенням. Операція та реабілітація вартували 240 000 грн. У Печерському районі витрати травмованих на лікування становили від 25 000 до 89 000 гривень. І це тільки кілька історій, наведених прокуратурою. Тієї техніки, яка прибирала сніг та кригу, виявилось недостатньо. Фото: КМДА Що загрожує комунальникам Всі підозри, висунуті керівникам семи районних ШЕУ, директору КП «Київводфонд» та керівнику керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Шевченківського району, стосуються статті 367 Кримінального кодексу України - «Службова недбалість». У підозрах фігурують 1-ша та 2-га її частини. За 1-ю фігурантам справи загрожує штраф від 34 000 до 68 000 гривень або виправні роботи (відрахування 10% - 20% заробітку в дохід держави) протягом двох років, або обмеження волі до трьох років. За нинішньою судовою практикою - це пробаційний нагляд, простіше кажучи, умовний строк. За 2-ю частиною, яка бере до уваги тяжкі наслідки службової недбалості, загрожує вже реальний термін ув’язнення - від 2 до 5 років, до якого може бути доданий штраф 4250 - 12 750 гривень. Такі підозри пред’явлені керівникам ШЕУ Голосіївського та Дніпровського районів. Всі підозрювані можуть позбутися права обіймати відповідальні посади на певний строк, але офіційно винуватими у стражданнях киян їх можна буде назвати тільки після вироку суду, що набув законної сили. Піску і солі, якими посипають дороги, теж було замало, щоб люди не травмувались. Фото: КМДА На що сподіватися постраждалим Досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях проводять слідчі районних управлінь поліції. Судова перспектива, на думку юристів, складна. - Зараз порушити кримінальну справу не є проблемою. Потерпілий подає заяву - номер провадження вноситься в ЄРДР, - каже адвокат Олексій Баганець. - Інша справа - довести причинно-наслідковий зв’язок бездіяльності посадових осіб місцевих органів влади з травмуванням громадян. Тобто треба вивчати обставини, призначати експертизи, збирати доказову базу. (До слова, кілька посадовців з районних ШЕУ та інших комунальних підприємств вже є фігурантами минулорічних кримінальних справ за зловживання, зокрема, пов’язані із закупівлями солі. А слідство триває і досі.) Суд, якщо він відбудеться, може визнати збитки, понесені потерпілими громадянами, і змусити їх компенсувати. Але це дуже довга перспектива. - Варто просто зараз подавати позови шляхом цивільного судочинства і вимагати, щоб столична влада відшкодувала заподіяні бездіяльністю збитки. Я б подавав комплексно - як на ШЕУ, які фігурують в кримінальному провадженні, так і на столичну адміністрацію як виконавчий орган, - каже Олексій Баганець. Прецедент уже є: житель Солом’янського району, який на слизькому тротуарі отримав перелом хребця, заявив цивільний позов до комунальників на 500 000 гривень. Як не старались комунальники – але погода була проти них. Фото: КМДА Чому довелося платити? У цій історії є ще одне актуальне запитання: чому постраждалі мусили платити за лікування? Зрештою, це не слово проти слова в бесіді про реалії української медицини, а офіційне повідомлення прокуратури про суми в кілька десятків і навіть сотень тисяч гривень, які люди витратили, щоб стати на ноги. Це в той час, коли Міністерство охорони здоров’я декларує, що «медична допомога у випадку травми входить у Програму медичних гарантій і є безоплатною. Платити за неї пацієнт не повинен, за надану медичну послугу сплачує НСЗУ з коштів держави». В безоплатний пакет медичної допомоги в стаціонарі входять: інструментальні та лабораторні обстеження, полегшення, зняття чи усунення симптомів захворювання, знеболення та медикаментозна терапія, хірургічні операції, післяопераційний моніторинг пацієнта і подальша медикаментозна терапія, цілодобовий лікарський та медсестринський догляд, медична реабілітація в гострому періоді. Допомога без госпіталізації також включає безкоштовну діагностику, лікування травм та реабілітацію в амбулаторних умовах чи денного стаціонару. То звідки взялися витрати у 45 000 або 270 000 гривень? - Люди платять добровільно, немає жодного документу, жодного відеозапису чи іншої доказової бази, де б хворого катували, змушуючи давати гроші. Це свідомий вибір, пацієнти підтримали систему охорони здоров’я і допомогли НСЗУ, - висловлює свою версію президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. Редакція Коротко про надіслала до Національної служби здоров’я України інформаційний запит щодо пакету медичних гарантій при травмах. Підписуйтесь на нас в соц. мережах