Мюнхен без ілюзій . Промова Рубіо і кінець старої трансатлантики – Енн Епплбом

ipress.ua · Feb 18, 2026 · Collected from GDELT

Full Article

Відома публіцистка та журналістка Енн Епплбом переконана, що Мюнхенська безпекова конференція 2026 року розвіяла останні сподівання на повернення американської зовнішньої політики до звичного курсу. На її думку, державний секретар Марко Рубіо озвучив послання, подібне до виступу Джей Ді Венса: Америка більше не говорить про спільні демократичні цінності, перемогу над росією чи підтримку союзників – натомість пропонує розмиту риторику про "західну цивілізацію" у боротьбі з міграцією та "кліматичним культом". Європейські учасники конференції – від німців до поляків – почули у цій промові різні тривожні сигнали, але дійшли спільного висновку: трансатлантичні відносини змінилися назавжди. І, схоже, саме це усвідомлення нарешті змушує Європу всерйоз братися за власну безпеку та фінансову незалежність. Як і торік Енн Епплбом слухала найважливішу американську промову на Мюнхенській безпековій конференції з безпеки в переповненій залі, сидячи на підлозі під колонками, пише вона у The Atlantic. На її думку, це найкраще місце, щоб і почути промову (інакше в залі надто шумно), і подивитися на обличчя людей, які зібралися навколо екранів. Прем'єр-міністри та президенти сидять у головній залі, але на конференції присутні й багато інших людей: аналітики з питань безпеки, підполковники, інженери-конструктори дронів, заступники міністрів оборони, законодавці та сотні інших, чия професійна діяльність присвячена припиненню війни в Україні, встановленню миру в Європі та забезпеченню безпеки у світі. Як і торік, ця аудиторія сподівалася почути, як адміністрація США планує сприяти цим цілям. І, як і торік, наголошує авторка, слухачі були розчаровані. Головним доповідачем суботньої сесії був державний секретар США Марко Рубіо – ввічливіший, ніж віцепрезидент Джей Ді Венс, який у 2025 році публічно атакував і образив багато європейських урядів, представлених у залі. Але, наголошує Енн Епплбом, промова Рубіо за суттю збігалася з промовою Венса. Він не згадував про війну і не натякав, що Америка допоможе Європі її виграти. Він не висловив переконання, що росію можна перемогти. Він не згадав про демократичні цінності та спільну віру у свободу, які колись мотивували альянс НАТО і які досі мотивують його європейських членів. Натомість він запропонував бачення єдності, засноване на туманній ідеї успадкованої "західної цивілізації" – Данте, Шекспір, Сикстинська капела, "Бітлз", яка боротиметься проти справжніх ворогів: не росії, не Китаю, а міграції, "кліматичного культу" та інших проявів сучасної деградації. Як зазначає публіцистка, промова спрацювала як тест Роршаха. Якщо ви хотіли почути позитивні новини, то, можливо, вас задовольнили емоційні висловлювання про єдність. Але один із німецьких друзів авторки чітко почув як Рубіо "підігравав" німецькій ультраправій партії. Енн Епплбом порозмовляла з кількома поляками, які помітили, що в переліку видатних людей і творів мистецтва не було нікого і нічого з їхньої частини європейського континенту. Індійський колега був стурбований похвалою колоніалізму. У численних згадках Рубіо про християнство багато американців почули заклик до християнських націоналістів. І дуже багато хто звернув увагу на дивність нападу на міграцію з боку сина мігрантів. У наступні години та дні Енн Епплбом не зустріла жодної людини, незалежно від національності, яка б вважала, що американо-європейські відносини повертаються до звичного стану. Рубіо цього не говорив і, очевидно, не хотів, щоб хтось у це вірив. Так само як і заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі, який також був присутній у Мюнхені. Натомість Колбі, виступаючи на публічному заході, просував ідею створення "європеїзованого НАТО", яке зможе самостійно захищати себе, а Америка, можливо, надасть лише теоретичну ядерну парасольку. Він відкинув "абстрактну ідею міжнародного порядку, заснованого на правилах". Він сказав, що ніхто не повинен "базувати союзи лише на почуттях". Це – те саме повідомлення, яке адміністрація Трампа надсилала протягом усього року, і воно не змінилося. Авторка вважає, що це повідомлення містить глибокі суперечності. Відразу після Мюнхена Рубіо полетів до Братислави та Будапешта, де публічно хвалив прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Президент Трамп, сказав він Орбану, "глибоко відданий вашому успіху", маючи на увазі майбутні вибори в Угорщині, які, на думку Епплбом, Орбан, ймовірно, програє, якщо голосування відбудеться чесно. Багато хто, пише публіцистка, вказує на Орбана як корупціонера і маніпулятора виборами, на тиск на суддів і незалежних журналістів (яких в Угорщині майже не залишилося), а також на те, що сам Рубіо у 2019 році підписав лист, у якому засуджував угорського прем'єр-міністра за "ерозію демократії". Проте з огляду на американське послання, виголошене в Мюнхені, за словами Енн Епплбом, цей візит також був суперечливим. Орбан, як і ультраправі лідери Німеччини та Франції, які мають тісні зв'язки з Венсом і MAGA-істеблішментом, виступає проти переозброєння Європи. Орбан не просто прагне заблокувати створення "європеїзованого НАТО", він фактично виступає речником росії в Європейському Союзі. На практиці, нагадує експертка, Угорщина Орбана створює серйозні проблеми з безпекою для всіх інших. росіяни ведуть криваву, руйнівну і затратну війну проти України. Вони запускали безпілотники до Європи, регулярно здійснюють кібератаки та пошкоджують підводні кабелі у Балтійському морі. Чи справді США хочуть, щоб Європа об'єдналася і разом боролася із цими загрозами? Якщо так, то чому адміністрація Трампа підтримує того, хто виступає проти цього проєкту? Європейці не можуть не замислитися, чи не прагнуть США роздробленої Європи, яка не зможе захиститися ні від кого. Енн Епплбом переконана, що багато людей почули відкриті та приховані сигнали, і це призвело до несподіваних результатів. Politico Brussels Playbook повідомив, що міністри фінансів шести європейських держав зустрілися в Брюсселі, щоб обговорити інтеграцію фінансових систем континенту в союз ринків капіталу. Мета – дати поштовх економіці. Але, зазначає авторка, як любить повторювати її німецький друг, ніхто не любить капітал, ніхто не любить ринки і ніхто не любить союзи, що є однією з причин, чому ця давно обговорювана ідея ніколи не викликала великого ентузіазму в суспільства. Окремі менші фінансові установи можуть зазнати втрат, і вони ніколи не приховували цього. Адміністрація Трампа змінила характер цієї дискусії. Якщо Європа хоче позбутися залежності від США і бути готовою до перемоги над росією, то європейські оборонні та технологічні компанії мають розвиватися набагато швидше і залучати значно більше коштів, ніж вони можуть зараз. Замість того, щоб інвестувати в Америку, європейцям доведеться залишати більше своїх грошей у себе. У Мюнхені, завершує колонку Епплбом, вона почула багато рішучих заяв про намір досягти цієї мети. Це теж, на її думку, не є звичним станом речей. Джерело: The Atlantic